Рада-порада

Поради вчителя

1. Йдіть на зустріч

   Вам слід залишатися відкритим для учнів. Будьте добрим, дійте справедливо і підтримуйте дружні стосунки, залишаючись авторитетною особою. Спілкуйтесь із учнями з посмішкою. Ніщо так не відштовхує дітей, як похмурий учитель. Дивіться школярам в очі, посміхайтеся, коли говорите з ними - це зробить ваше товариство приємним для них. Ваша люб’язність викличе в учнів бажання радувати вас - а для цього їм доведеться, перш за все, добре поводитись. Отож усміхайтесь, будьте доброзичливим і ввічливим. Дещиця доброти не зашкодить нікому, але пам’ятайте також і про авторитет.

2. Проведіть чіткі кордони.

   Установлення чітких правил дозволить звести до мінімуму суперечки між вами і вашими учнями. Добре пояснивши учням встановлені вами правила, обгрунтувавши їх, ви заохотите учнів їх дотримуватися. Правила грають важливу роль у будь-якому освітньому процесі. Важливо, щоб кожен учитель-початківець розумів, що правила мають захищати право кожного учня на навчання, і дозволяти насолоджуватися кожним уроком. Правила можуть існувати, але без нагляду за їх виконанням від них не буде жодної користі. Отож установіть правила і суворо стежте за тим, щоб кожен їх дотримувався. Крім того, правила обов’язково мають бути десь записані - щоб не виникало жодних непорозумінь.

3. Немає безслідних помилок.

   Учителі-початківці повинні взяти за правило, щоб жодна помилка не залишилася непоміченою. Чому це важливо? Учні повинні розуміти, що за помилки буває покарання. Завжди призначайте відповідне покарання за зроблені помилки. Це справді дієвий спосіб змусити учнів сприймати вас всерйоз. Крім цього, вони навчаються поважати правила. Вони зрозуміють, що їх порушення має свої наслідки. Покарання, що відповідає провині, не можна назвати порушенням прав учнів. Це перевірений спосіб переконати їх, що, якщо припускатися помилок – наслідки неминучі. Коли учні поважають правила – на уроках завжди порядок.

4. Розважайтесь.

   Не робіть уроки надто вже серйозними, без жодної хвилинки сміху. Учні краще сприймають інформацію в розслабленому настрої. Хоча, прагнучи зробити уроки веселішими, не забувайте й про обережність: не перестарайтеся. Якщо передасте куті меду – учні почнуть відволікатися, розгублять усю зосередженість. Так, розважайтесь, але не захоплюйтесь цим. Перевага веселощів на уроках у тому, що вони допомагають захопитися вашим предметом, а ще (як не дивно) змушують краще поводитися.

5. Виправдовуйте очікування й виконуйте обіцянки.

   Учителів можна вважати справжніми наставниками для учнів. Тож як учитель-початківець, добре думайте про те, як поводитеся з дітьми. Самі відповідайте встановленим вами стандартам. По-перше – не спізнюйтесь і не пропускайте уроків. Не менш важливе й ваше спілкування з учнями. Будьте ввічливі й добрі, поважайте їхні ідеї та думки. Пам’ятайте, що вміння розподіляти час – позитивна риса, яку можуть наслідувати учні. Допоможіть їм усвідомити, що час – безцінний.

6. Познайомте учнів із самим собою.

   Найкращий спосіб викликати довіру – докладно розповісти про себе. Це стосується і ваших учнів. Під час першої зустрічі влаштуйте знайомство з дітьми. Кожен називає своє ім’я і коротенько розповідає про себе. Було встановлено таке: коли учні відчувають, що знайомі з учителем – вони краще сприймають інформацію на уроках, ніж слухаючи пояснення вчителя, який не розповідав їм про себе. Найцікавішим наслідком того, що учні знають дещо про вас, стане підвищення їхньої довіри і впевненості у вас.

7. Готуйтеся до уроків.

   Завжди будьте готові! Я ладен волати про це на весь голос. Усім відомо, що добре готуватися слід до будь-якої роботи. Обов’язки вчителя передбачають, що він має писати плани уроків на весь навчальний рік. Крім такого довгострокового плану – щодня, перш ніж переступити поріг класу, обміркуйте кожен урок і підготуйте всі необхідні навчальні матеріали. Завдяки цьому ваші уроки проходитимуть чудово, і це спонукатиме учнів також готуватися до уроків, виконувати домашнє завдання. Тож розробіть власну систему підготовки і ретельно готуйтеся до кожного уроку.

8. Знаходьте хороше в кожному учневі.

    Уникайте будь-якої упередженості у спілкуванні з учнями. Не слухайте нічого, що вам говорять, і знайомтеся із кожним учнем особисто. Забудьте про категоричний осуд, презумпція невинності понад усе! Намагайтеся знайти щось хороше в кожному учневі. Щось є в кожній людині. Відзначаючи найкращі риси учнів, ви допомагаєте їм зростати, розвивати власні таланти, і навіть мотивуєте їх більш старанно працювати на уроках.

9. Мова тіла

   Тіло теж уміє говорити. Спілкування – це не лише про слова, що вилітають із рота, але й те, що можна прочитати із вашого вигляду. Це стосується зорового контакту і рухів. Глибоке спілкування, що допомагає учням краще засвоювати навчальний матеріал, залежить від того, що ви говорите, як саме ви це говорите, від вашого погляду і рухів. Особливо сильні сигнали слухачі отримують від порухів рук. Гарні комунікаційні  навички створюють більш сприятливі умови для навчання.

10.  Вирішуйте проблеми тут і зараз.

    Людям просто дива вдається зволікати і відкладати справи на потім, особливо ті,Ю які можна вирішити тут і зараз. Чого можна чекати, якщо дисципліна на уроці порушується? Вирішуйте цю проблему якомога скоріше. Дозволяючи дрібним прикрощам накопичуватись, ви погіршуєте середовище для навчання, створюючи негативну атмосферу. От що я намагаюся сказати: зіштовхуючись із проблемами, навчайтеся вирішувати їх, щойно вони виникають. Покажіть учням свою силу волі та мудрість. Якщо вирішуватимете проблеми одразу після їхньої появи – учні поважатимуть вашу владу, але пам’ятайте, що перш за все рішення мають бути мудрими.

Висновок.Новоспечений учителю, не вішай носа! Ви швидко подолаєте проблеми, що стоять зараз на вашому шляху. Пам’ятайте, що ваші учні – так само, як і всі інші люди, - очікують поваги до себе. Доброта і розуміння до учнів стануть чималим внеском до нескладного та ефективного навчання. Не надто навантажуйте учнів, не створюйте зайвих стресів і знаходьте час для розваг. Умови для навчання мають бути спокійними, розслабленими. Тоді учні нетерпляче чекатимуть ваших уроків.

Поради психологів

Коли не подобається моя зовнішність?

Стати сильнішим і красивим можна. Подивись уважно на себе і оточуючий світ. Кожного дня ти бачиш себе в дзеркалі. Щось тобі подобається в своєму відображенні, а щось хотілось би змінити.

Багатьом підліткам може не подобатись їхнє обличчя, волосся, голос, фігура та ін. Досить рідко можна взагалі знайти людину, яка повністю задоволена своєю зовнішністю.

Тобі може бути незручно від своєї зовнішності, але, повір, оточуючі звертають на це набагато менше уваги, аніж ти думаєш. Зовнішність, проблема ваги, швидкий або повільний ріст - все це може стати серйозними випробуваннями в юнацькі роки. Але з часом більшість із цих проблем зникне. І багатьом доведеться змиритись з тим, що хтось може бути кращим. В твоїх силах вміти залишатися завжди самим собою і показати себе виграшно. Тому важливо в розумній мірі цікавитись своєю зовнішністю. Те що може не подобатись тобі, може подобатись іншим і викликати у них захоплення, а навіть і заздрість.

Нічого не заважає твоєму волоссю, обличчю, рукам і нігтям бути завжди чистими. Білі зуби, здорові, рожеві ясна зроблять твою посмішку більш привабливою. Правильне харчування і фізичні вправи допоможуть тобі слідкувати за вагою.

Крім того завжди можна підібрати фасон одягу і стильну зачіску, які зможуть підкреслити переваги твоєї зовнішності і приховати недоліки. Додай зусилля й фантазію і твоя зовнішність зможе вигідно змінитися.

Не забувай про те, що кіно і телепередачі, красиві жінки і «накачані чоловіки» - все це реклама. Саме вони - виробники і рекламодавці, що отримують великі прибутки втискають нас в певні рамки «краси». їм вигідно, щоб ми купували дорогу кос¬метику для тіла і сиділи на «модних» дієтах. Перед тим як вийти на подіум чи з'явитись на обкладинці журналу над фотомоделлю чи моделлю працює ціла група візажистів, стилістів і косметологів. Далеко не всі виглядають як супермоделі.

Пам'ятай! Нікому не дозволяй втиснути себе в чиїсь рамки. Будь по своєму красивим!

Стань перед дзеркалом зараз і заглянь собі в очі. Чи симпатичні вони? Що ти в них побачив?

Веселі смішинки, чи смуток, чи ще щось, що не можна передати словами?

Згадай які очі у твоїх друзів, у однолітків? Чому одні очі тобі подобаються, вони тебе притягують, тобі хочеться познайомитись з цією людиною, а інші, навпаки, відштовхують. Буває й так, що хтось має красиве тіло, обличчя, а погляд - неприємний. Чи захочеться тобі з ним подружитись?

Крім того, подумай - більшість твоїх друзів мають прекрасні якості і ти навіть не думаєш про те, як вони виглядають. І ти також маєш чесноти, які здатні затьмарити будь-які фізичні недоліки - і реальні, і надумані.

Як удосконалити свою увагу

1. Якщо ти неуважний, це означає, що твоя увага спрямована на щось інше. Визнач її об’єкт. Подолай суперника. Спрямуй силу уваги, куди слід.
2. Увага є і умовою, і результатом твоєї діяльності.
3. Якщо ти уважний – засвоїш матеріал, є концентрація уваги потребує твоїх свідомих дій.
4. Готуй все необхідне до початку уроку. Твоя організованість сконцентрує твою увагу.
5. Ти повинен ставити своїй увазі чіткі завдання: на що саме вона має бути спрямована.
6. Оскільки при втомі керування увагою погіршується, для її відновлення потрібно вчасно відпочивати, займатися автотренінгом, використовувати спеціальні вправи.
7. Використовуй здатність незвично привертати увагу. Уявляй звичайне як не звичай (наприклад, ти інопланетянин і сидиш на уроці землян).
8. Під час виконання завдання час від часу запитуй себе: «Про що я думаю?».
9. Якщо ти виявив, що твоя увага розсіюється, достатньо буває одного цього запитання. Якщо не допомогло – зміні положення тіла, або почитай вголос, підсилюючи чи зменшуючи силу звуку.
10. Зосередженню уваги допоможуть і прості запитання, які ти можеш ставити собі час від часу: «На яке запитання щойно відповідав однокласник?», «Яке запитання щойно поставив учитель?».
11. Якщо ти не зміг зосередитися на виконанні завдання – просто повтори його, можна вголос.
12. Структуруй матеріал конспекту, підручника (створюй таблиці, схеми тощо). Тоді обсяг уваги збільшується.
13. Намагайся набути максимальну кількість навчальних навичок, вони здійснюються без участі уваги. Вона потрібна тобі для нового, цікавого, важливого.
14. Перевіряйте з сусідом по парті роботи один одного, це сприяє розвитку уваги.
15. Щоб привернути свою увагу до матеріалу уроку, знаходь те, чим він пов'язаний з твоїм досвідом, інтересами.
16. Більше працюй з підручниками, оскільки це тренує увагу.
17. Не поспішай при зміні видів роботи. Зважай на те, що внаслідок неповного, незавершеного переключення уваги можуть виникати помилки.
18. Не намагайся робити багато справ одночасно, бо частий перехід від однієї діяльності до іншої зменшує увагу.
19. Враховуй, що ступень і обсяг уваги пов’язані зворотною залежністю – збільшення обсягу елементів, що сприймається, викликає зменшення уваги і навпаки. Тому важливий матеріал повторюй окремо.
20. Вигадай свій власний жест (по коліну плеснути, смикнути себе за вухо…). Коли твоя увага зменшується цей рух м’язів допоможе тобі відновити її концентрацію.
21. Знаходь чинники, які сприяють підсиленню твоєї уваги (легка музика при читанні, відповідне освітлення тощо).
22. Враховуй вплив природних чинників: в дощовий день концентрація уваги зменшується, а отже тобі потрібно приділити більше часу (повторень) для виконання завдань

Рекомендації психолога «Перед олімпіадою»

Перш ніж почати підготовку до олімпіади, варто обладнати місце для занять: забрати зайві речі, зручно розташувати потрібні підручники, посібники, зошити, папір, олівці і т.п. Психологи вважають, що добре ввести в такий інтер’єр для занять жовтий і фіолетовий кольори, оскільки вони підвищують інтелектуальну активність. Не треба переклеювати заради цього шпалери або змінювати штори, досить якоїсь картинки в таких тонах, естампа, що зрештою можна зробити і самому, використовуючи, наприклад, техніку колажу.

Приступаючи до підготовки до олімпіади, корисно складати план.

Для початку добре визначити, хто ви – «сова» чи «жайворонок», і в залежності від цього максимально завантажити ранкові або, напроти, вечірні години.

Складаючи план на кожен день підготовки, необхідно чітко визначити, що саме сьогодні буде вивчатися. Не взагалі: «Небагато позаймаюсь», а що саме сьогодні будете учити, які саме розділи якого предмета.

Звичайно, добре починати – поки не втомився, поки свіжа голова – з самого важкого, з того розділу, що гірший за все. Але буває і так, що знайомитися не хочеться, у голову нічого не йде. Коротше, «немає настрою». У такому випадку корисно почати, навпроти, з того, що знаєте краще, з того матеріалу, що вам найбільше цікавий і приємний. Можливо, поступово справа піде.

Обов’язково варто чергувати роботу і відпочинок, скажімо, 40 хв. занять, потім 10 хв. – перерва. Можна в цей час вимити посуд, полити квіти, зробити зарядку.

Готуючись до олімпіади, не треба прагнути до того, щоб прочитати і запам’ятати напам’ять весь підручник. Корисно повторювати матеріал з питань. Прочитавши питання, спочатку згадаєте й обов’язково коротко запишіть усе, що ви знаєте з цього питання, і лише потім перевірте себе за підручником. Особливу увагу зверніть на підзаголовки чи глави параграфа підручника, на правила і виділений текст. Перевірте правильність дат, основних фактів. Тільки після цього уважно, повільно прочитайте підручник, виділяючи головні думки, - це опорні пункті відповіді.

Наприкінці кожного дня підготовки варто перевірити, як ви засвоїли матеріал: знову коротко запишіть плани всіх питань, які були пророблені в цей день.

Як готувати домашні завдання

1. Активно працюй на уроці: уважно слухай, відповідай на запитання.
2. Став запитання, якщо чогось не зрозумів або з чимось не згодний.
3. Навчися користуватися словниками й довідниками. З'ясуй значення незнайомих слів, знаходь потрібні факти й пояснення, правила, формули в довідниках.
4. Якщо в тебе є комп'ютер, навчися з його допомогою знаходити потрібну інформацію, робити розрахунки за допомогою електронних таблиць тощо.
5. Продумай послідовність виконання завдань з окремих предметів і спробуй визначити, скільки часу тобі знадобиться для виконання кожного завдання.
6. Між уроками роби перерви.
7. Спочатку спробуй зрозуміти матеріал, а потім його запам'ятати.
8. Якщо матеріал, який треба вивчити, великий за обсягом або складний, розбий його на окремі частини й опрацюй кожну частину окремо. Використовуй метод ключових слів. (Ключові слова - найважливіші в кожному абзаці).
9. Не залишай підготовку до доповідей, творів, творчих робіт на останній день, адже це потребує багато часу. Готуйся до них заздалегідь, рівномірно розподіляючи навантаження.
10. Готуючись до усних уроків, використовуй карти, схеми. Вони допоможуть тобі краще зрозуміти й запам'ятати матеріал.
11. Складай план усної відповіді.
12. Перевіряй себе.

Умій володіти собою

1. Пам'ятайте: найкращий спосіб боротьби з душевним неспокоєм - постійна зайнятість.
2. Щоб забути свої напасті, намагайся зробити приємне іншим. Роблячи добро іншим, робиш добро собі.
3. Не намагайся змінювати чи перевиховувати інших. Набагато корисливіше і безпечніше зайнятися самовихованням.Пам'ятай: кожна людина - така ж яскрава й унікальна індивідуальність, як і ти, приймай її такою, якою вона є. Намагайся знайти в людині позитивні риси, вмій бачити її достоїнства і в стосунках з нею спробуй опиратись саме на ці якості.
4. Май мужність від щирого серця визнавати свої помилки. Уникай зазнайства і дозування.
5. Вчися володіти собою! Гнів, дратівливість, злість спотворюють людину. Егоїзм - джерело багатьох конфліктів. Виховуй в собі терпіння, пам'ятай, що «рана заживає поступово». Не через дрібниці.
6. Будь-яка справа починається з першого кроку! Пам'ятай: перешкоди нам даються задля нашого розвитку.
7. Людина, має необмежені можливості самовдосконалення, причому в усіх галузях СВОЄЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ.
8. Будь толерантною особистістю.Толерантність (від лат. Tolerans - терплячий) - терпимість до чужих думок і вірувань.
   Агресія (від лат. Aggressio - нападаю) - незаконне застосування сили однією людиною.

Як здолати хвилювання перед тестуванням, контрольною роботою, підсумковою атестацією?

Перед початком уроку:

• Готуйтеся!
• Ретельно вивчайте матеріал.
• Не бійтеся наближення тестування, контрольної роботи, підсумкової атестації.
• Сприймайте це як можливість показати обширність своїх знань і отримати винагороду за виконану вами роботу.
• Потрібно добре виспатися в ніч перед тестуванням, контрольною роботою, підсумковою атестацією.
• Відведіть собі час із запасом, особливо для справ, які треба виконати перед тестуванням, контрольною роботою, підсумковою атестацією і приходьте на урок незадовго до початку.
• Розслабтеся перед тестом, контрольною роботою, підсумковою атестацією.
• Не прагніть повторити весь матеріал в останню хвилину.
• Не приходьте на урок з порожнім шлунком.
• Візьміть цукерку або що-небудь інше, щоб не думати про тест, контрольну роботу, підсумкову атестацію, не хвилюйтеся.

Під час уроку:

• Уважно прочитайте завдання.
• Розподіліть час на виконання завдання.
• Сядьте зручно.
• Якщо ви не знаєте відповіді, пропустіть це питання і приступайте до наступного.
• Не панікуйте, коли всі починають здавати свої роботи. Ті, хто першим виконав завдання, не отримають за це додаткових балів.

Поради лікаря 

ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ЗДОРОВ’Я ПІДЛІТКІВ

Кількість здорових підлітків в Україні на даний час не перевищує 2–9 %, цей показник зменшується з кожним роком [5]. Поширеність всіх хвороб у підлітків за останні 5 років підвищилася на 15 %, у тому числі на 7,6 % зросла поширеність хвороб нервової системи та на 4,5 % — розладів психіки та поведінки [6]. У нашій країні сьогодні кожна четверта­п’ята дитина потерпає як мінімум від одного психічного розладу, кожна п’ята має поведінкові, когнітивні або емоційні проблеми, у кожної восьмої діагностується хронічний психічний розлад [9]. Така ситуація відбувається на тлі прогресуючого впровадження технічних засобів: комп’ютерів, мережі Інтернет, мобільних телефонів, які стають невід’ємними компонентами життя та змінюють фізіологічні умови існування підлітків і можуть сприяти розвитку захворювань. За останні роки в Україні значно зросла кількість молодих людей, які мають доступ до комп’ютера. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) внесла комп’ютерну залежність у розряд категорій патологічних пристрастей [11]. У підлітків швидше, ніж у дорослих, формується процес звикання, передумовою чого є нестабільність психіки. Доведено, що до 14 % користувачів Інтернету мають залежність, до 25 % набувають її протягом півроку від початку перебування в мережі [13].

Аптечка Майте з собою аптечку завжди, а також відвідуйте курси до медичної допомоги! І чим більша ваша аптечка і ваші знання - тим більше шансів у вас та ваших близьких вижити у разі екстреної ситуації. Тому чим далі ви забрели - тим більші мають бути ваші знання та склад вашої аптечки... тримайте ліки в зручному підсумку, який можете завжди взяти з собою

Що робити, якщо розбився ртутний термометр? Збережіть на замітку! Ртуть небезпечна. Це аксіома. Потрапити в організм вона може двома шляхами: через травний тракт або через дихальні шляхи. З'їсти ртутну кульку ви, звичайно, зможете навряд чи. (Виняток - ваша маленька дитина. Але в цьому випадку потрібно викликати блювоту і терміново дзвонити в швидку.) А ось вдихнути пари ртуті при наявності розбитого градусника - запросто. Результат - ртутне отруєння, яке довгий час може протікати без яких-небудь загальних симптомів. Дратівливість, нудота, схуднення. Подумаєш, з ким не буває: тиждень був складний, і потім - у місті взагалі жити шкідливо. Проте отруєння повільно, але вірно підкрадається до нашого організму - центральної нервової системи і нирок.

Про рани та кровотечі Сьогодні поговоримо про рани та  кровотечі  Рана – це механічне пошкодження цілісності судин, шкіри, слизових оболонок або органа тіла, яке супроводжується болем і кровотечею. Кожна рана забруднена мікроорганізмами, що розмножуються на пошкоджених тканинах. Щоб запобігти розвитку інфекційних ускладнень, насамперед здійснюють первинна обробка рани, основна мета якої – не допустити інфекції, запобігти розвитку ранової інфекції. Також для первинної оборобки ран можна застосовувати розчин фурациліну, ні йод ні зеленку і ніякі інші спиртові розчини використовувати не можна. Пече – не тому що «мікроби вбиває» а тому що ви робите хімічний опік в рані, а ми говорили що опік - це погано. Тепер про те, які розчини можна використовувати.  Перекис водню - використовується коли є брудна рана, перекис водню реагує і піниться, - тим самим піднімає частинки бруду на поверхню, після чого ви можете їх змити не здути, бо дуючи в рану ви задуваєте туди свої бактерії з ротової порожнини. Бета дин - чудовий антисептик. Просто заливаєте ним рану, він не піниться, рана не пече, не болить, і можна застосовувати дітям. Використовується всюди окрім очей. Для промивання оченят використовуємо Сульфацил-натрію Після обробки рани накладається стерильна пов’язка (серветка зроблена із стерильного бинта чи готової марлевої серветки) Забруднення ран землею,  може викликати правець (стовбняк). Таку рану обробляє лише лікар! Кровотеча  – це вихід крові з кровоносних судин, внаслідок порушення цілісності судин при травмуванні. Інтенсивність кровотеч залежить від кількості пошкоджених судин, їх діаметра, і виду пошкодженої судини (артерія, вена, капіляр).  Втрата крові може спричинити гостру недостатність кровопостачання тканин і органів, мозку, легенів, серця, що призводить до смерті. Отже найнебезпечніші це внутрішні і артеріальні. 1. Кровотеча капілярна - крововтратою нам не загрожує. Тобто просто обробляємо як рану обробка перекисом водню чи розчином Бетадіну і накладаємо стерильну пов’язку  (дивіться поради про рани). 2. Кровотеча венозна - кров темна, густа, витікає швидко але не пульсує. Страшно і загрожує життю. Що ж робити?  Венозна кровотеча зупиняється тільки тиснучою пов'язкою! Тобто - на рану накладається  салфетка з бинта чи марлі, потім над раною, на серветку тиснучий елемент (моток бинта,шматок складеної тканини і тд), а вже потім фіксуємо це бинтом. Елемент що тисне має бути за своєю площею більший ніж площа рани.  3.Кровотеча артеріальна - кров світла, пульсує, навіть б’є фонтаном, і дуже швидко витікає. На зупинку такої кровотечі є 2-3хв! Зупиняється  тільки джгутом. При кровотечах з кінцівок, джгут накладається тільки в 4 місцях - верхня третина плеча і стегна(тобто н кінцівку, максимально близько до паху чи плеча). Тільки там можна максимально  швидко та максимально ефективно зупинити кровотечу. Джгут на тілі пацієнта має бути як можна менше часу! Це важливо! До 30-40хв, за цей час хворого маємо доставити до лікарні. Бажано під джгут накласти записку із зазначеним часом накладання. При правильно накладеному джгуті кінцівка має стати бліда і холодна, пульс не відчувається. Якщо кінцівка синя, джгут накладений невірно, недостатньо сильно!  Кровотечі з судин шиї є дуже небезпечні! Допомога: на рану накладаємо пов’язку і тиснучий елемент над раною, маток бинта, тканина, з протилежного боку від рани накладаємо джгут під зігнуту руку, як вказано на малюнку. Але таке положення є досить не стабільним, і при рухах кровотеча може поновитись.  Кровотечі в великих артерій (стегнової та плечової), є вкрай небезпечними! При кровотечі з пахової артерії, негайно притиснути артерію кулаком в рані, накласти тиснучий елемент в рану, і максимально сильно притискаємо і фіксуємо кінцівку(як вказано на малюнку). При кровотечі з плечової артерії, здійснюємо тисненя кулаком в рану, накладаємо тиснучий елемент і у максимальному зігнені фіксуємо кінцівку(як на малюнку). Стосовно джгутів: всім джгут Есмарха (гумовй ще з СРСР). Для правильного його накладання потрібно перший тур накласти таким чином, щоб він розтягнувся вдвічі, від своєї довжини, кожен наступний тур просто фіксує перший – головний. Джгут Есмарха накладається тільки на тканину! Є ще САТ(малюнок 2) дуже простий у накладанні, затягуєте на липучку, і турнікет прокручуєте 3 - 4 рази на 360*, далі фіксуєте за спеціальний фіксатор. З великою кровотече тактика роботи 1. судину можна притиснути пальцями руки максимально сильно, це дасть трохи часу щоб накласти джгут. 2.  Джгут, 3. Тиснуча пов'язка, на рану. 4. Джгут послабляємо - якщо з пов'язки не тече кров - добре, джгут лишаємо на кінцівці, але він не затягнутий, якщо ж розпустили джгут і потекла кров - затягуємо і пишемо час. Кровотеча з носа. дитину треба посадити, дещо нахилити його голову вперед, розстебнути комір. На перенісся, лоб і потилицю кладуть мокру зволожену водою хустку, або міхур з льодом. можна вставити в ніс тампон зроблений з бинта чи марлі, змочений 3% розчином перекису водню. Забороняється сякатись, Кровотеча з рота. Потерпілого кладуть горизонтально на спину і швидко викликають лікаря, також це роблять при кровотечі з вух, що є ознакою порушення внутрішньочерепного тиску при травмі черепа. Потерпілому суворо заборонено давати пити. Потрібно негайно транспортувати у лікарню, викликавши швидку Внутрішні кровотечі - дуже небезпечні, частіше за все в наслідок падінь з висоти(навіть власного зросту дитини) або ДТП. Різко блідне обличчя, частішає пульс, настає загальна слабкість, запаморочення, задуха, спрага. Потерпілий повинен перебувати у горизонтальному положенні з припіднятими ногами. Потерпілому суворо заборонено давати пити. Потрібно негайно транспортувати у лікарню, викликавши швидку І ПАМ'ЯТАЙТЕ - ПРАЦЮЮЧИ З ЧУЖИМИ РАНАМИ КОРИСТУЙТЕСЯ РУКАВИЧКАМИ!!! Більш детальну інформацію, Ви можете дізнатись на тренінгу  по першій медичній підготовці.  З повагою шкільний лікар Поради логопеда                 Розвивайте мову  Скоромовки - логопедичні чистомовки    Одна з порад логопеда – віршовані чистомовки (скоромовки) на вимову проблемних звуків. Хотілося б зауважити, що до цих вправ можна переходити лише тоді, коли у дитини вільно виходить правильне вимовляння окремого звуку, представленого у вправі.    Окрім даного матеріалу ви можете імпровізувати. Наприклад, промовити, як дзижчить бджілка (Дж-ж-ж-ж-ж), як гуде поїзд (У-у-у-у-у-у), як мати колисає дитину (А-а-а-а-а-а), як пищіть комар (Дз-з-з-з-з-з) і т.п.    Також можна різноманітнити вправу зміною гучності або тембру голосу, тобто одні й ті самі рядки промовляти по різному: голосно, тихо, швидко або повільно.    Щоб заняття було більш ефективним, пропоную таку його послідовність: 1. Гімнастика для пальчиків 2. Вправи для дихання та артикуляціонна гімнастика (губи, язик) 3. Голосові вправи 4. Вправи з мовним матеріалом    Але майте на увазі: дитині має бути цікаво, тоді вона буде більш уважною і не так швидко втомиться, частіше хваліть дитину і вона буде більш старанною. Бажаю успіхів! Приклади чистомовок: *** Ла-ла-ла: Алла дівчинка мала. Ли-ли-ли: В гост ми до неї йшли. Ло-ло-ло: В Алли тісто підійшло. Ла-ла-ла: Пирогів вона спекла. Л’є-л’є-л’є: Чаю Аллочка нал’є. Лі-лі-лі: Ось лимони на столі. Лю-лю-лю: Дуже кисле не люблю. *** Ра-ра-ра: Дуже рада дітвора. Ар-ар-ар: Ми поїдем в зоопарк. Ро-ро-ро: Доберемось на метро. Ру-ру-ру: В зоопарку кенгуру. Ру-ру-ру: Риє кріт собі нору. Ру-ру-ру: Заєць обдира кору. Ра-ра-ра: Закінчилася в нас гра. *** Жужжить у Жені Жук у жмені. "Жу-жу-жу, жу-жу-жу! Я з тобою не дружу!" *** Соня смажила млинці, Ось і тісто на руці. Як з роботи прийде тато – Хай він з’їсть млинців багато. Коли потрібна допомога логопеда при порушенні писання та читання. (Рекомендації  батькам)      Навчити дітей читати і писати - завдання не з легких. І не всім дітям легко і просто даються ці, на думку дорослих, елементарні речі. Дитина може бути багато в чому розумніше і талановитіші однолітків - і робити самі неймовірні, з точки зору батьків або вчителя, помилки при читанні і писанні. Оскільки письмо і читання тісним образом взаємозалежні, порушення письма, як правило, супроводжуються порушеннями читання. Щоб контролювати своє письмо, дитина повинна читати написане, і, навпаки, при читанні вона користується написаним нею або іншим текстом. Процес письма, який у дорослої людини автоматизований, викликає у дитини безліч проблем. Письмо - це складна форма мовної діяльності, багаторівневий процес. Письмо тісно пов'язане з усним мовленням, ступенем його  розвитку. Воно ґрунтується на вмінні розрізняти звуки мови, виокремлювати їх у потоці мовлення і з'єднувати, правильно вимовляти.    Щоб написати слово, дитині необхідно: - визначити його звукову структуру, послідовність і місце кожного звуку; - відтворити за допомогою рухів руки букву.    Щоб написати речення, необхідно  його збудувати в умі, проговорити, зберегти потрібний порядок написання, розбити речення на складові його слова, позначити межі кожного слова. У цей час установлено, що порушення письма й читання в дітей найчастіше виникають у результаті загального недорозвинення всіх компонентів мовлення: фонетико-фонематичного й лексико-граматичного. Це пояснюється тим, що діти недостатньо розрізняють на слух фонеми, близькі по артикуляційних або акустичних ознаках. Крім того, володіючи вкрай обмеженим словниковим запасом, дитина не розуміє значень деяких навіть най простіших слів і тому спотворює їх, пропускає, заміняє. Недостатня сформованість граматичного порядку мовлення приведе до пропусків, замін або перекручувань речень, до помилок у керуванні і узгодженні й ін. Вчителі початкових класів з досвіду своєї роботи знають, що в класі може бути до 30% учнів, що мають різні порушення письма. Наявність стійких помилок такого типу говорить про те, що у дитини частково порушений процес писання – дисграфія. Дисграфія (від грец. dis  - префікс, який означає розлад, і grapho - пишу) це часткові специфічні розлади процесу письма. Проявляються в нестійких оптико-просторових образах букв, у перекрученнях звуко-складового наповнення слова і структури речення. В основі дисграфії у дітей лежить недорозвиненість усної мови (крім оптичної форми), зокрема неповноцінність фонематичного слуху, і недоліки вимовлення, які перешкоджають оволодінню фонетичним (звуковим) складом слова. Найскладніший ступінь цього порушення  -аграфія - являє собою повну нездатність до оволодіння навичками письма.    На жаль, багато батьків, а іноді і вчителі відносять ці помилки до неуважності. У кращому випадку вчитель рекомендує батькам писати з дитиною більше диктантів. І тоді настає важкий період і для батьків, і для дітей. У дитини виникає негативне ставлення до письма, до предмета, до школи. Щоб уникнути цього, проаналізуйте помилки дитини. Якщо такі «безглузді» помилки не випадкові, а повторюються регулярно, то дитині необхідно звернутися за консультацією до логопеда. ЯК ПОДОЛАТИ ЗАЇКУВАТІСТЬ Консультація для батьків Заїкуватість — не лише порушення звуковимови, а й захворювання всього організму. Тому поряд з логопедичною корекційною роботою цей феномен потребує спеціального загальнозміцнювального лікування. Як показують наукові дослідження, заїкуватість можна розглядати як частковий вид неврозу — логоневроз: порушення темпу, ритму, плинності мови, викликане судомами м'язів мовного апарату. При заїкуватості у мовленні спостерігаються вимушені зупинки або повторення окремих звуків та складів унаслідок функціонального порушення діяльності вищої нервової системи. Порушення взаємодії та рівноваги процесів збудження і гальмування в головному мозку викликають неконтрольовані імпульси, які діють на весь організм та на зони звуковідтворення. Будьте уважні! Не пропустіть перших ознак заїкуватості. Відразу ж зверніться до спеціаліста, якщо ваш малюк: ♦ вживає перед окремими словами зайві звуки (а,і); ♦ повторює перші склади та цілі слова на початку фрази; ♦ робить вимушені зупинки в середині слова, фрази; ♦ зазнає труднощів на початку мовлення. Заїкуватість виникає, зазвичай, у віці від 2 до 5 років, коли відбувається інтенсивне становлення мовлення дитини. У системі інших нервових процесів мовлення як таке найбільш уразливе, тож різні навантаження на нервову систему так чи інакше впливають на мовлення дитини. Малюк легко збуджується, а збудження призводить до виникнення судом. Хлопчики заїкаються утричі частіше, ніж дівчатка. Профілактика заїкуватості ♦ Мовлення людей, серед яких перебуває малюк, має бути неквапним, правильним, повільним та чітким. ♦ На мовленні дитини негативно позначаються несприятливі умови в родині (конфлікти, сварки). ♦ Стежте за дитиною! Уникайте психічних травм (часто-густо мами називають причиною заїкання переляк), фізичних травм (особливо голови). ♦ Не перевантажуйте дитину інформацією, зайвими емоціями. ♦ Не намагайтеся зробити з дитини вундеркінда, не форсуйте її розвитку. ♦ Не читайте страшних казок на ніч. Не лякайте бабаєм, дідьком тощо. ♦ Не карайте дитину надто суворо, не бийте, не залишайте в темній кімнаті тощо. Заїкуватість виразніше проявляється на тлі втоми дитячого організму, загальної слабкості. Відтак у першій половині дня ця вада менш виражена, ніж у другій його половині. Наодинці із собою діти не заїкаються, не роблять вони цього й під час співу. Поради логопеда 1. Для виправлення заїкуватості слід впливати і на мовлення дитини, й на її організм загалом. 2. Порадьтеся з лікарями (психіатром, невропатологом, терапевтом). 3. Зміцнюйте та оздоровлюйте малюка. 4. Створіть спокійну, доброзичливу атмосферу в родині та в середовищі дитини. 5. Започаткуйте режим дня з обов'язковим дво-три-годинним денним та нічним (10-12 годин) сном. 6. Вилучіть з життя дитини агресивні мультфільми, фільми та комп'ютерні ігри. Натомість запропонуйте послухати добру казку або заспівати разом із вами гарну дитячу пісеньку. 7. Дотримуйтеся вимог раціонального та висококалорійного харчування дитини. 8. Загартовуйте малюка обтиранням, обливанням, купанням тощо. Виконання всіх перелічених умов та корекційна робота логопеда допоможуть подолати складне порушення. Будьте терплячі, успіхів вам!